Цікаво про какао

175

02.11.2016

Властивості шоколаду стають предметом гострих дискусій серед дієтологів. Цей продукт, виготовлений з какао-бобів, улюблений багатьма. Але важко уявити, що були часи, коли людей несильно залучали продукти, до складу яких входили какао-боби.

Скарби

У XVI столітті конкістадори Ернандо Кортеса увірвалися в древню столицю Мексики, Теночтітлан. В якості трофея їм дісталися комори, наповнені незрозумілими сушеними зернами. Виявилося, що ацтеки робили з них ароматний напій під назвою чоколатль.

Також до загадковим бобам додавали ваніль і кайенский перець. Рецепт приготування чудового ароматного напою був привезений Кортесом в Європу. Рідкий шоколад досить довго вважався королевскимлакомством. У XVII столітті він поширився і серед простолюдинів. Какао був досить жирним, так як в ньому містилося багато олії. Але одного разу голландський хімік і за сумісництвом власник какао-переробної фабрики в Амстердамі Конрад Йоханнес ван Гутен вирішив знизити жирність маслянистого шоколадного напою. Саме йому прийшла в голову ідея випускати какао у вигляді порошку. Для цієї мети був створений прес, завдяки якому суха маса відокремлювалася від масла методом віджимання. Кислота нейтралізовувалась лугом, а волокна ретельно подрібнювались, з-за чого порошок ставав повітряним і легко розчинним.

Але жителі Європи без особливого ентузіазму ставилися до шоколадному напою, хоча автор ідеї постійно акцентував увагу на цілющі властивості какао. Але одного разу все змінилося. Співробітники підприємства ван Гутена знайшли людини, засудженого до смертної кари. Його звали Людвіг ван Дейк. «Батько» какао-порошку заплатив чималеньку суму грошей родичам злочинця для того, щоб використати останні хвилини його життя для своїх маркетингових цілей. В день страти стояв на ешафоті Людвіг ван Дейк гукнув у натовп глядачів «Пийте какао ван Гутена!», після чого життя засудженого обірвалася. Відразу ж після приголомшливого видовища люди змели з полиць магазинів все пачки какао.

Шоколад

Ван Гутен був відмінним виробником, проте він не повністю усвідомив користь свого винаходу. Замість нього це зробив британець Джозеф Фрай. Він звернув увагу на какао-масло, яке голландець сприймав як побічний продукт виробництва. Але Джозеф Фрай почав застосовувати відходи для виготовлення плиткового шоколаду. Витягнуті з бобів зерна очищали від желеподібного шару і залишали їх бродити протягом декількох днів. Потім зерна ще раз очищалися і обсмажувалися. На даному етапі виробництва виділявся приємний шоколадний аромат. Після цього зерна подрібнено в спеціальній млині. Потім в кашку додавали какао-масло, ваніль, горіхи, м’який наповнювач. Масу поміщали у спеціальний резервуар, після чого розливали її у формочки з особливим температурним режимом, завдяки якому готовий продукт не танув. Нині людям доступний широкий вибір шоколаду.

Ван Гутен застав той час, коли його британський колега знайшов альтернативне застосування какао-маслу. Але голландець ігнорував ідею виробництва твердого шоколаду і до кінця життя займався випуском какао-порошку.